попритихати

ПОПРИТИХА́ТИ, а́ємо, а́єте, док.

Притихнути (про всіх або багатьох).

[Ганна Семенівна (увіходячи в клас, здивовано):] Що тут таке? Чого це ви порозбігались, як миші? То такий галас були зчинили, що й надворі було чуть, а то враз попритихали? (Грицько Григоренко);

А Соловей аж горло надриває І на всі заставки співає: Щебече і свистить, І тьохкає, і торохтить, На що́ вже горобці – і ті попритихали І прислухатись стали (Л. Глібов);

Люди в дворі попритихали, немов перед грозою (Ю. Бедзик).

Значення в інших словниках

1. попритихати — попритиха́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попритихати — -аємо, -аєте, док. Притихнути (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попритихати — ПОПРИТИХА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Притихнути (про всіх або багатьох). [Ганна Семенівна (увіходячи в клас, здивовано):] Що тут таке? Чого це ви порозбігались, як миші? То такий галас були зчинили, що й надворі було чуть, а то враз попритихали? (Григ., Вибр.  Словник української мови в 11 томах