попробуркувати

ПОПРОБУ́РКУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що, розм.

1. Пробуркати від сну всіх або багатьох.

Насилу дітей попробуркував (Сл. Б. Грінченка).

2. перен. Залучити до активної діяльності всіх або багатьох.

3. перен. Ви́кликати, збудити які-небудь думки, почуття і т. ін.

Значення в інших словниках

1. попробуркувати — попробу́ркувати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. попробуркувати — -ую, -уєш, док., перех., розм. 1》 Пробуркати від сну всіх чи багатьох. 2》 перен. Залучити до активної діяльності всіх чи багатьох. 3》 перен. Викликати, збудити які-небудь думки, почуття і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попробуркувати — ПОПРОБУ́РКУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. 1. Пробуркати від сну всіх або багатьох. Насилу дітей попробуркував (Сл. Гр.). 2. перен. Залучити до активної діяльності всіх або багатьох. 3. перен. Ви́кликати, збудити які-небудь думки, почуття і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
4. попробуркувати — Попробуркувати, -кую, -єш гл. Пробудить (многихъ). Насилу дітей попробуркував.  Словник української мови Грінченка