попробуркувати

попробу́ркувати

-ую, -уєш, док., перех., розм.

1》 Пробуркати від сну всіх чи багатьох.

2》 перен. Залучити до активної діяльності всіх чи багатьох.

3》 перен. Викликати, збудити які-небудь думки, почуття і т. ін.

Значення в інших словниках

1. попробуркувати — попробу́ркувати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. попробуркувати — ПОПРОБУ́РКУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що, розм. 1. Пробуркати від сну всіх або багатьох. Насилу дітей попробуркував (Сл. Б. Грінченка). 2. перен. Залучити до активної діяльності всіх або багатьох. 3. перен. Ви́кликати, збудити які-небудь думки, почуття і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
3. попробуркувати — ПОПРОБУ́РКУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. 1. Пробуркати від сну всіх або багатьох. Насилу дітей попробуркував (Сл. Гр.). 2. перен. Залучити до активної діяльності всіх або багатьох. 3. перен. Ви́кликати, збудити які-небудь думки, почуття і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
4. попробуркувати — Попробуркувати, -кую, -єш гл. Пробудить (многихъ). Насилу дітей попробуркував.  Словник української мови Грінченка