Словник української мови Грінченка

попробуркувати

Попробуркувати, -кую, -єш

гл. Пробудить (многихъ). Насилу дітей попробуркував.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. попробуркувати — попробу́ркувати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. попробуркувати — -ую, -уєш, док., перех., розм. 1》 Пробуркати від сну всіх чи багатьох. 2》 перен. Залучити до активної діяльності всіх чи багатьох. 3》 перен. Викликати, збудити які-небудь думки, почуття і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попробуркувати — ПОПРОБУ́РКУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що, розм. 1. Пробуркати від сну всіх або багатьох. Насилу дітей попробуркував (Сл. Б. Грінченка). 2. перен. Залучити до активної діяльності всіх або багатьох. 3. перен. Ви́кликати, збудити які-небудь думки, почуття і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
  4. попробуркувати — ПОПРОБУ́РКУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. 1. Пробуркати від сну всіх або багатьох. Насилу дітей попробуркував (Сл. Гр.). 2. перен. Залучити до активної діяльності всіх або багатьох. 3. перен. Ви́кликати, збудити які-небудь думки, почуття і т. ін.  Словник української мови в 11 томах