попрятувати

ПОПРЯ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОПРЯ́ТАТИ, аю, аєш, док., діал.

Прибирати, робити порядок де-небудь.

Обидві взялись попрятувати тощо, і мовчки збили такий копіт, наче по хаті сто гусей літало (А. Свидницький);

– А з ким то паннунця так розмовляють? – почувся нараз від дверей голос старої служниці, що ввійшла, щоб попрятати в Целиній світличці (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. попрятувати — попря́тувати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. попрятувати — -ую, -уєш, недок., попрятати, -аю, -аєш, док., діал. Прибирати, робити порядок де-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попрятувати — ПРИБИРА́ТИ де, що (надавати приміщенню або території охайного вигляду), ПОРЯДКУВА́ТИ де, ОПОРЯДЖА́ТИ (ОПОРЯ́ДЖУВАТИ) що, ЧЕПУРИ́ТИ що, ПРИБИРА́ТИСЯ де, розм., ВИЧЕПУ́РЮВАТИ що, розм., ПРЯ́ТАТИ де, діал., ПОПРЯ́ТУВАТИ де, діал., ОПРЯ́ТУВАТИ що, діал.  Словник синонімів української мови
4. попрятувати — ПОПРЯ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОПРЯ́ТАТИ, аю, аєш, док., діал. Прибирати, робити порядок де-небудь. Обидві взялись попрятувати тощо, і мовчки збили такий копіт, наче по хаті сто гусей літало (Свидн.  Словник української мови в 11 томах
5. попрятувати — Попря́тувати, -тую, -єш гл. Прибирать. Взялись попрятувати. Св. Л. 280.  Словник української мови Грінченка