попуканий

ПОПУ́КАНИЙ, а, е, діал.

Який попукав (у багатьох місцях, також про все або багато чогось).

Скала з сеї сторони була, правда, стрімка, але і сильно попукана і нерівна (І. Франко);

Текуча живиця з попуканої кори дерев твердла .. й наповнювала його [повітря] своїм запахом (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. попуканий — Потрісканий [V]  Словник з творів Івана Франка
2. попуканий — попу́каний дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
3. попуканий — Попу́каний. Дієприкм. від попукати. Текуча живиця з попутної кори дерев твердла на воздусі й наповнювала його своїм запахом (Коб., Битва, 42).  Українська літературна мова на Буковині
4. попуканий — ПОПУ́КАНИЙ, а, е, діал. Який попукав (у багатьох місцях, також про все або багато чогось). Скала з сеї сторони була, правда, стрімка, але і сильно попукана і нерівна (Фр., VIII, 1952, 226); Текуча живиця з попуканої кори дерев твердла..  Словник української мови в 11 томах