попуканий
Попу́каний. Дієприкм. від попукати. Текуча живиця з попутної кори дерев твердла на воздусі й наповнювала його своїм запахом (Коб., Битва, 42).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.Попу́каний. Дієприкм. від попукати. Текуча живиця з попутної кори дерев твердла на воздусі й наповнювала його своїм запахом (Коб., Битва, 42).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.