поправно

Попра́вно. Присл. до поправний. Вже від самого початку повинно ся старати вщіплювати у молоденьких учеників більше зрозумінє твору, який віддають, і не класти виключної ваги на поправне виконане єго з технічної сторони (Б., 1907, 70, 3); Виразна і поправна мова вчителя — се найліпший засіб навчити і дітий говорити виразно і поправно (Канюк, 1911, 70)

// див. поправний.

Значення в інших словниках

1. поправно — попра́вно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. поправно — рідко. Присл. до поправний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поправно — ПОПРА́ВНО, рідко. Присл. до попра́вний 2. Зовсім що інше становлять собою свобода, багатство, Рабство і бідність, боріння і злагода; .. Проявом звикли поправно ми з'явища ті називати (М. Зеров); Інколи їх [коней] били довбнями по черепу ..  Словник української мови у 20 томах
4. поправно — ПОПРА́ВНО, рідко. Присл. до попра́вний 2. Зовсім що інше становлять собою свобода, багатство, Рабство і бідність, боріння і злагода; ..Проявом звикли поправно ми з’явища ті називати (Зеров, Вибр., 1966, 137); Інколи їх [коней] били довбнями по черепу..  Словник української мови в 11 томах