поправно
ПОПРА́ВНО, рідко. Присл. до попра́вний 2.
Зовсім що інше становлять собою свобода, багатство, Рабство і бідність, боріння і злагода; ..Проявом звикли поправно ми з’явища ті називати (Зеров, Вибр., 1966, 137);
Інколи їх [коней] били довбнями по черепу.. А більше чекали, щоб кінь упав сам — із стерва легше дерти шкуру, поправніше білувати (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 712).
Словник української мови (СУМ-11)