поправно

ПОПРА́ВНО, рідко.

Присл. до попра́вний 2.

Зовсім що інше становлять собою свобода, багатство, Рабство і бідність, боріння і злагода; .. Проявом звикли поправно ми з'явища ті називати (М. Зеров);

Інколи їх [коней] били довбнями по черепу .. А більше чекали, щоб кінь упав сам – із стерва легше дерти шкуру, поправніше білувати (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. поправно — попра́вно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. поправно — Попра́вно. Присл. до поправний. Вже від самого початку повинно ся старати вщіплювати у молоденьких учеників більше зрозумінє твору, який віддають, і не класти виключної ваги на поправне виконане єго з технічної сторони (Б.  Українська літературна мова на Буковині
3. поправно — рідко. Присл. до поправний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поправно — ПОПРА́ВНО, рідко. Присл. до попра́вний 2. Зовсім що інше становлять собою свобода, багатство, Рабство і бідність, боріння і злагода; ..Проявом звикли поправно ми з’явища ті називати (Зеров, Вибр., 1966, 137); Інколи їх [коней] били довбнями по черепу..  Словник української мови в 11 томах