попіднімати

ПОПІДНІМА́ТИ і ПОПІДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що.

1. Підняти багато чого-небудь з долу.

Попіднімати іграшки.

2. Звести догори багато чого-небудь (про багатьох).

Попіднімати прапори;

// Вивести з лежачого або опущеного положення що-небудь (про багатьох).

Хворі попідіймали голови; Попіднімати руки.

3. Надати стоячого положення багатьом предметам.

Попіднімати все повалене.

4. Підвести багатьох (кожного зокрема);

// Розбудити багатьох (кожного зокрема).

Запорпавшись у сніг, лежали собаки. Часом якась спросоння вищала. Тайо поволі, не здіймаючи галасу, попідіймав своїх чотириногих підручних (М. Трублаїні).

◇ (1) Попідніма́ти на но́ги (д) див. підніма́ти.

Значення в інших словниках

1. попіднімати — попідніма́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попіднімати — і попідіймати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Підняти багато чого-небудь з долу. Попіднімати іграшки. 2》 Звести догори багато чого-небудь (про багатьох). Попіднімати прапори. || Вивести з лежачого або опущеного положення що-небудь (про багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попіднімати — підніма́ти (підійма́ти, зво́дити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, звести́ і т. ін.) на но́ги кого, що. 1. Мобілізовувати, організовувати, примушувати кого-небудь активно діяти.  Фразеологічний словник української мови
4. попіднімати — ПОПІДНІМА́ТИ і ПОПІДІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Підняти багато чого-небудь з долу. Попіднімати іграшки. 2. Звести догори багато чого-небудь (про багатьох).  Словник української мови в 11 томах
5. попіднімати — Попідніма́ти, -ма́ю, -єш гл. = попідіймати.  Словник української мови Грінченка