попіднімати
підніма́ти (підійма́ти, зво́дити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, звести́ і т. ін.) на но́ги кого, що. 1. Мобілізовувати, організовувати, примушувати кого-небудь активно діяти. Уривчасті дзвінки внутрішньої сигналізації вмить піднімають усіх (підводників) на ноги (В. Логвиненко); Варчук ще подивився на хід мироносиць .. Треба ж якось підіймати чудом на ноги грішне село (М. Стельмах); На правах помічника комбайнера (Орися) підняла на ноги всю бригаду (Д. Бедзик). попідніма́ти на но́ги (усіх або багатьох). І пішла та звістка по всьому селу від хати до хати, попіднімала людей на ноги (Панас Мирний). 2. Будити, розбуджувати від сну. Розпучливий брязкіт чавунних затулок, дух житньої соломи .. підняли на ноги сім’ю. Навіть найменший хлопчик виринув десь з-під материної ковдри (М. Коцюбинський); Мало не опівночі підняв на ноги (бригадир) Ліду і Марину, посадив у сани і повіз показати, якого перегною роздобув (Я. Гримайло). 3. Сприяти одужанню, виліковувати кого-небудь. Ледве дійшла я додому. Лягла і довго хворіла. Ну, потім тиха наша обстановка, тихе життя підняли мене на ноги (Г. Хоткевич). 4. що. Зміцнювати; укріплювати. Гарно послужив людям Степан Кучер, теж шахтар. І землю розділив по справедливості, і владу підняв на ноги, щоб твердо стояла (Д. Прилюк).
Фразеологічний словник української мови