попісніти
ПОПІСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.
1. Стати пісним, малородючим (про ґрунт).
Попісніли поля, одні бур'яни ростуть.
2. перен. Стати сумним, пригніченим.
Пан наш, одержавши таку саму резолюцію, дуже щось попіснів і ніс повісив (І. Франко);
// Стати нежиттєвим; набути сумного, пригніченого виразу.
[Кай Летіцій:] Обличчя в них [філософів] повитягались навіть, пожовкли й попісніли (Леся Українка);
Лиш тут помітила [газдиня], що Маруся побіліла, попісніла у личко і хитається, хитається... Підхопила її, крикнула на чоловіка, щоб дав води... (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)