порадити
ПОРА́ДИТИ, джу, диш, док.
1. кого, що і без прям. дод. Навчити, підказати, як треба діяти, що робити в яких-небудь обставинах, до кого звернутися і т. ін.; дати пораду, допомогти радою.
Порадь, мати, що діяти́ Ой чи жити, чи вмирати? Порадь, моя мати! (С. Руданський);
Я .. нічого порадити тобі не могла, бо я не вмію радити, а тільки розуміти і співчувати (Леся Українка);
Сусіди порадили Чайчисі піти у волость: мають же чимсь запомогти стару людину (М. Стельмах);
– Поможи, порадь мене, як побороти страждання? (О. Довженко);
– Я вам .. можу й адвоката порадити. – О, будь ласка. Я вам дуже вдячна (П. Дорошко);
// тільки кого. Наставити на добрий розум.
– Хто ж і порадить сироту, – одказують старі козачки, – як не ми? (Марко Вовчок);
[Диякон:] Ось тут прийшли до тебе вбогі духом, благаючи рятунку і поради. Хто порятує їх? Хто їх порадить? (Леся Українка);
// чому, на що, проти чого і без дод. Знайти вихід із скрутного становища; зарадити.
Крутиться Лисичка, заскакує відси й відти довкола горнятка, – нічого не порадить (І. Франко);
З моєю ногою можна б жити в згоді, хоч зовсім бути такою, як у людей, вона не може, .. бо все-таки в ній кості вже не так стоять, як треба, і сьому порадити не можна (Леся Українка);
// Надати якусь допомогу.
Про гроші не турбуйтеся, якось ми порадили б в разі потреби (М. Коцюбинський).
2. рідко. Обміркувати, вирішити щось спільно з ким-небудь; порадитися.
На селі Зобралася [зібралася] громада радить, Кого голить у москалі, Порадили громадою (Т. Шевченко).
3. кого, що і без дод., розм., рідко. Підтримати порадою, втішити кого-небудь.
– Чому ти, Чіпко, не одружишся? – Хіба воно краще? – Авжеж, краще. Жінка привітає, порадить, розважить... (Панас Мирний);
Батько посміхається, сиві вуса гладить: Добрим словом випало діточок порадить (І. Муратов).
◇ (1) Пора́дити собі́ (рідше себе́) – те саме, що Знахо́дити / знайти́ [собі́] ра́ду (див. знахо́дити).
Не бачила [Ганна], яким способом могла порадити собі, але вірила, що ще може все на добре повернутися (Б. Грінченко);
Вона привикла дома, що її батько про все старався, усім завідував, у найскрутнішій справі вмів собі порадити (Л. Мартович);
– Ти вже сама себе порадиш (Ганна Барвінок).
Словник української мови (СУМ-20)