поранитися
ПОРА́НИТИСЯ¹, нюся, нишся, док.
Заподіяти собі рану (рани).
Часто трапляється, що, працюючи на полі, доводиться поранитися (з наук.-попул. літ.).
ПОРА́НИТИСЯ², нюся, нишся, док., розм., заст.
Прибути дуже рано, поквапитися з чимсь; настати рано.
– Тільки не поранься вийти: дослухай усе, а тоді вже й виходь (Б. Грінченко);
Весна так поранилась, що в балках Сніг підійшов водою Важкою, темною (В. Мисик).
Словник української мови (СУМ-20)