поранитися
ПОРА́НИТИСЯ¹, нюся, нишся, док. Заподіяти собі рану (рани).
Часто трапляється, що, працюючи на полі, доводиться поранитися (Лікарські рослини.., 1958, 22).
ПОРА́НИТИСЯ², нюся, нишся, док., розм., заст. Прибути дуже рано, поквапитися з чимсь; настати рано.
— Тільки не поранься вийти: дослухай усе, а тоді вже й виходь (Гр., І, 1963, 460);
Весна так поранилась, що в балках Сніг підійшов водою Важкою, темною (Мисик, Тв., 1963, 25).
Словник української мови (СУМ-11)