поривно
ПОРИ́ВНО.
Присл. до пори́вний 1–3.
Поривно сходилися лави в громах пекельних батарей, і кров'ю зрошували трави бійці за щастя всіх людей (В. Сосюра);
Артем здригнувся і розплющив очі .. Потім поривно звівся і сів на постелі (А. Головко);
Серце Ніни Черкашиної б'ється поривніше, гарячіше стає в грудях (А. Шиян);
Катерина .. поривно обіймає Дмитра за шию, міцно стискує в обіймах, цілує (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)