поривно

ПОРИ́ВНО. Присл. до пори́вний 1-3.

Поривно сходилися лави в громах пекельних батарей, і кров’ю зрошували трави бійці за щастя всіх людей (Сос., II, 1953, 384);

Артем здригнувся і розплющив очі.. Потім поривно звівся і сів на постелі (Головко, II, 1957, 443);

Серце Ніни Черкашиної б’ється поривніше, гарячіше стає в грудях (Шиян, Гроза.., 1956, 69);

Катерина.. поривно обіймає Дмитра за шию, міцно стискує в обіймах, цілує (Збан., Переджнив’я, 1960, 51).

Значення в інших словниках

1. поривно — пори́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. поривно — Присл. до поривний 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поривно — ПОРИ́ВНО. Присл. до пори́вний 1–3. Поривно сходилися лави в громах пекельних батарей, і кров'ю зрошували трави бійці за щастя всіх людей (В. Сосюра); Артем здригнувся і розплющив очі .. Потім поривно звівся і сів на постелі (А.  Словник української мови у 20 томах
4. поривно — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил.  Словник синонімів української мови