порожнісінько
ПОРОЖНІ́СІНЬКО.
Присл. до порожні́сінький.
Дитина теж, видно, хоче [їсти], бо одно кричить і не втихає. Уже я його тулила-тулила до грудей – що ж ти там висмокчеш? – порожнісінько!.. (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)ПОРОЖНІ́СІНЬКО.
Присл. до порожні́сінький.
Дитина теж, видно, хоче [їсти], бо одно кричить і не втихає. Уже я його тулила-тулила до грудей – що ж ти там висмокчеш? – порожнісінько!.. (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)