поросячий
ПОРОСЯ́ЧИЙ, а, е.
Прикм. до порося́.
Мати .. клопоталась, прохаючи поживитись. “Шматочок індичачих грудей... чи поросячу ніжку” (М. Коцюбинський);
Годування було суворо індивідуалізоване, і ніякі благання верескливої поросячої ватаги не могли вплинути на свинарку (С. Добровольський);
* У порівн. Мов поросяча, кров лилась, Я різав все, що паном звалось (Т. Шевченко);
// Такий, як у поросяти.
Великі, круглі окуляри .. приховали білі поросячі вії (Іван Ле);
Він аж руками ляснув із задоволення і, не стримавшись, заверещав своїм поросячим сміхом (І. Микитенко).
Словник української мови (СУМ-20)