Словник української мови у 20 томах

порохкувати

ПОРО́ХКУВАТИ, ує, док.

Час від часу неголосно рохкати.

– Оце носив продавати порося, та не продав, бо мало давано (порося при цих словах тихо порохкувало в мішку) (Григорій Тютюнник);

Порохкуючи, риють у гущавинах вологу землю вепри (П. Загребельний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. порохкувати — поро́хкувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. порохкувати — -ує, док. Час від часу неголосно рохкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порохкувати — ПОРО́ХКУВАТИ, ує, док. Час від часу неголосно рохкати. — Оце носив продавати порося, та не продав, бо мало давано (порося при цих словах тихо порохкувало в мішку..) (Тют., Вир, 1964, 118); Порохкуючи, риють у гущавинах вологу землю вепри (Загреб., Шепіт, 1966, 220).  Словник української мови в 11 томах