порохкувати
ПОРО́ХКУВАТИ, ує, док. Час від часу неголосно рохкати.
— Оце носив продавати порося, та не продав, бо мало давано (порося при цих словах тихо порохкувало в мішку..) (Тют., Вир, 1964, 118);
Порохкуючи, риють у гущавинах вологу землю вепри (Загреб., Шепіт, 1966, 220).
Словник української мови (СУМ-11)