Словник української мови в 11 томах

порохкування

ПОРО́ХКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. поро́хкувати і звуки, утворювані цією дією.

Тільки я міг примиритися з тим сопінням та вдоволеним постогнуванням Санька, яке чимось нагадувало тихе свиняче порохкування (Збан., Єдина, 1959, 64).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. порохкування — поро́хкування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. порохкування — -я, с. Дія за знач. порохкувати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порохкування — ПОРО́ХКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. поро́хкувати і звуки, утворювані цією дією. Тільки я міг примиритися з тим сопінням та вдоволеним постогнуванням Санька, яке чимось нагадувало тихе свиняче порохкування (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах