порохнявий

ПОРОХНЯ́ВИЙ, діал. ПОРОХНА́ВИЙ, а, е.

1. Який став трухлим, перетворився на труху.

Смерека була дуже стара і наскрізь порохнява (І. Франко);

Спатимеш не під ковдрою.., а в домовині порохнявій, тісній (А. Тесленко);

* Образно. – Я старий, порохнявий увесь, як та дуплава верба (Мирослав Ірчан);

// Який згнив усередині.

Порохнавий зуб (Сл. Б. Грінченка).

2. рідко. Покритий порохом, курявою.

Порохняві, стомлені гості не встигли ще й покупатися в морі (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. порохнявий — порохня́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. порохнявий — ПОРОХНАВИЙ, (пень) трухлий, трухлявий, зотлілий; (зуб) гнилий; Р. запорошений.  Словник синонімів Караванського
3. порохнявий — див. слабий; старий  Словник синонімів Вусика
4. порохнявий — діал. порохнавий, -а, -е. 1》 Який став трухлим, перетворився на труху. || Який згнив усередині. 2》 рідко. Покритий порохом, курявою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. порохнявий — КУРНИ́Й (з курявою, вкритий курявою), КУ́РЯВИЙ, КУ́РЯНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, ПИЛЯ́СТИЙ розм., ПОРОШНИ́Й, ПОРОХНИ́СТИЙ, ПОРОХНИ́Й діал., ПОРОХНЯ́ВИЙ діал.; ЗАПИ́ЛЕНИЙ, ЗАПОРО́ШЕНИЙ, ЗАКУ́РЕНИЙ, ЗАКУШПЕ́ЛЕНИЙ розм. (укритий пилом).  Словник синонімів української мови
6. порохнявий — Порохня́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. порохнявий — ПОРОХНЯ́ВИЙ, діал. ПОРОХНА́ВИЙ, а, е. 1. Який став трухлим, перетворився на труху. Смерека була дуже стара і наскрізь порохнява (Фр., VI, 1951, 17); Спатимеш не під ковдрою.., а в домовині порохнявій, тісній (Тесл., З книги життя, 1918, 213); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
8. порохнявий — Порохнявий, -а, -е = порохнавий. Церква стара, аж поросла, аж порохнява. Чуб. II. 192.  Словник української мови Грінченка