порохнява
ПОРОХНЯ́ВА, и, ж.
Те саме, що порохня́ 1, 3.
Порохнява з потрухлої соломи і покрівлі роз'їдала легені (К. Гордієнко);
Мур огорнувся хмарою кам'яної порохняви, і незабаром крізь неї засвітились великі проломи в стіні (О. Гончар);
Завдяки тільки вогкості порохнява не літала в повітрі (М. Старицький);
Гуде, висвистує оскаженілий вітер, .. кушпелить порохнявою, розмітає на тротуарах сміття (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)