порснути

ПОРСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.

Однокр. до по́рскати.

Пролунали два постріли з пістолета, порснули сніжні бризки поруч (Іван Ле);

Усе товариство порснуло сміхом (І. Франко);

– Пхі! – аж порснув сміхом Юрко (П. Козланюк);

Дараба гоцнула на камені, ніж сковзнувся з коліна, порснув між кльоци і булькнув у воду (Г. Хоткевич);

Зляканий птах порснув з-під вербового пенька (Іван Ле);

Змією порснув Марусяк під перший камінь в чорну пітьму і завмер, витягнувшися (Г. Хоткевич);

// безос.

Слідом за ним [зайцем] фуркнуло, порснуло снігом .. Це були куріпки (І. Сенченко);

// Розбігтися в різні сторони, кинутися врозтіч.

Василько хотів подертися ще вище, але сучок обломився під ним, і він звалився козакові просто на голову .. Інші козаки порснули від нього як від бомби (П. Панч);

З-під кіп вискочила політвіддільська машина, дівчата з вереском порснули геть (Іван Ле);

Зграйка дітей з двору порснула на вулицю і розкотилася в різні кінці (П. Панч).

Значення в інших словниках

1. порснути — порсну́ти дієслово доконаного виду пирхнути, бризнути; вислизнути  Орфографічний словник української мови
2. порснути — -ну, -неш, док. Однокр. до порскати. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порснути — БРИ́ЗКАТИ (розлітатися дрібними часточками, розсипатися бризками, іскрами і т. ін.); ПИ́РСКАТИ, ПО́РСКАТИ, ПРИ́СКАТИ розм., ЧВИ́РКАТИ розм., ЧВІ́РКАТИ рідше (бризкати з силою, під тиском чогось). — Док.  Словник синонімів української мови
4. порснути — ПОРСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до по́рскати. Пролунали два постріли з пістолета, порснули сніжні бризки поруч (Ле, Клен. лист, 1960, 243); Порснувши водою на штани, він так сильно натиснув прасом, що стіл затріщав (Бойч.  Словник української мови в 11 томах
5. порснути — Порсну́ти, -ну́, -не́ш гл. 1) Брызнуть. 2) Посыпаться, полетѣть градомъ. 3) Выскользнуть; о вѣтви: вырваться изъ рукъ вверхъ. Гіллячка порснула вгору. Левиц. Пов. 192. 4) Броситься бѣжать. Порснули в ростіч. 5) Ударить сильно.  Словник української мови Грінченка