поруйнований
ПОРУЙНО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до поруйнува́ти.
Зійшовши на берег, ми попрямували вгору вузькими вуличками крізь хаос поруйнованих будинків (О. Гончар);
Працювала поки що лише одна піч, друга ще не встала з руїн, із куп вапняку, попелу, битої цегли, розчавлених вагонеток, покарьожених конструкцій, поруйнованих вибухами залізних балок (Ю. Яновський);
І така скрізь країна поруйнована, поневолена показувалася, що Остап аж за голову взявсь (Марко Вовчок);
// поруйно́вано, безос. пред.
– Розкажіть, поясніть нам, як і чому ви воюєте? Ми абсолютно цього не розуміємо. Коли б нас було так поруйновано і пограбовано, ми давним-давно б уже склали зброю (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)