порудіти
ПОРУДІ́ТИ, і́є, док.
Стати рудим або рудішим; набути рудуватого кольору або відтінку.
Минулося літо, Пропала краса: Степи поруділи, Порідли ліса [ліси] (Дніпрова Чайка);
Тихо шелестить гострим листям висока кукурудза .. Незабаром уже й ламати треба для силосу, бо коли кіски порудіють, буде пізно (М. Руденко);
По стінах – плакати, стінгазети, договори на змагання. Деякі вже поруділи (Д. Ткач);
// Утратити яскравість первісного кольору, набувши рудуватого відтінку (перев. про одяг); полиняти, вицвісти.
На обох ченцях були дуже старі, обстрьопані вовняні ряси, що вже зблякли, полиняли, а на спині зовсім поруділи (І. Нечуй-Левицький);
Матроси досі в глибині Стоять на вахті довгі дні, Стоять – на вічний час. І навіть прапор на кормі Іще жаріє у пітьмі – Не порудів, не згас! (М. Нагнибіда).
Словник української мови (СУМ-20)