порудіти

ПОРУДІ́ТИ, і́є, док. Стати рудим або рудішим; набути рудуватого кольору або відтінку.

Минулося літо, Пропала краса: Степи поруділи, Порідли ліса [ліси] (Дн. Чайка, Тв., 1960, 284);

Тихо шелестить гострим листям висока кукурудза.. Незабаром уже й ламати треба для силосу, бо коли кіски порудіють, буде пізно (Руд., Остання шабля, 1959, 472);

По стінах — плакати, стінгазети, договори на змагання. Деякі вже поруділи (Ткач, Арена, 1960, 206);

// Утратити яскравість первісного кольору, набувши рудуватого відтінку (перев. про одяг); полиняти, вицвісти.

На обох ченцях були дуже старі, обстрьопані вовняні ряси, що вже зблякли, полиняли, а на спині зовсім поруділи (Н.-Лев., III, 1956, 370);

Матроси досі в глибині Стоять на вахті довгі дні, Стоять — на вічний час. І навіть прапор на кормі Іще жаріє у пітьмі — Не порудів, не згас! (Нагн., Пісня.., 1949, 59).

Значення в інших словниках

1. порудіти — поруді́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. порудіти — -іє, док. Стати рудим або рудішим; набути рудуватого кольору або відтінку. || Утратити яскравість первісного кольору, набувши рудуватого відтінку (перев. про одяг); полиняти, вицвісти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порудіти — ПОРУДІ́ТИ, і́є, док. Стати рудим або рудішим; набути рудуватого кольору або відтінку. Минулося літо, Пропала краса: Степи поруділи, Порідли ліса [ліси] (Дніпрова Чайка); Тихо шелестить гострим листям висока кукурудза ..  Словник української мови у 20 томах
4. порудіти — Поруді́ти, -ді́ю, -єш гл. Порыжѣть.  Словник української мови Грінченка