поруйнування
ПОРУЙНУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. поруйнува́ти.
За саботаж, за всяке пошкодження військового майна і матеріалів, за поруйнування залізничного полотна .. винні каратимуться розтрілом на місці (О. Гончар);
Маленька Вільтруд плаче не тому, що її імператриця лишається в вежі, а через поруйнування своїх сподівань на щастя (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)