поручата

ПОРУЧА́ТА, ча́т, мн., заст.

Поруччя, поручні.

– Йдемо ми рядком через місток збоку попід поручатами, а дошки під нами ворушаться та вгинаються, неначе клавіші на фортепіані (І. Нечуй-Левицький);

Покій фабриканта .. Дрейсігера .. Крісла й софа криті червоним, поручата в них з червоного дерева різьблені та цяцьковані (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. поручата — -чат, мн., заст. Поруччя, поручні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. поручата — ПОРУЧА́ТА, ча́т, мн., заст. Поруччя, поручні. — Йдемо ми рядком через місток збоку попід поручатами, а дошки під нами ворушаться та вгинаються, неначе клавіші на фортепіані (Н.-Лев., IV, 1956, 66); Покій фабриканта.. Дрейсігера..  Словник української мови в 11 томах