поручата
ПОРУЧА́ТА, ча́т, мн., заст.
Поруччя, поручні.
– Йдемо ми рядком через місток збоку попід поручатами, а дошки під нами ворушаться та вгинаються, неначе клавіші на фортепіані (І. Нечуй-Левицький);
Покій фабриканта .. Дрейсігера .. Крісла й софа криті червоним, поручата в них з червоного дерева різьблені та цяцьковані (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поручата — -чат, мн., заст. Поруччя, поручні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поручата — ПОРУЧА́ТА, ча́т, мн., заст. Поруччя, поручні. — Йдемо ми рядком через місток збоку попід поручатами, а дошки під нами ворушаться та вгинаються, неначе клавіші на фортепіані (Н.-Лев., IV, 1956, 66); Покій фабриканта.. Дрейсігера.. Словник української мови в 11 томах