поручата

поруча́та

ат, мн., заст.

Поруччя, поручні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поручата — ПОРУЧА́ТА, ча́т, мн., заст. Поруччя, поручні. – Йдемо ми рядком через місток збоку попід поручатами, а дошки під нами ворушаться та вгинаються, неначе клавіші на фортепіані (І. Нечуй-Левицький); Покій фабриканта .. Дрейсігера .. Словник української мови у 20 томах
  2. поручата — ПОРУЧА́ТА, ча́т, мн., заст. Поруччя, поручні. — Йдемо ми рядком через місток збоку попід поручатами, а дошки під нами ворушаться та вгинаються, неначе клавіші на фортепіані (Н.-Лев., IV, 1956, 66); Покій фабриканта.. Дрейсігера.. Словник української мови в 11 томах