поручата
ПОРУЧА́ТА, ча́т, мн., заст. Поруччя, поручні.
— Йдемо ми рядком через місток збоку попід поручатами, а дошки під нами ворушаться та вгинаються, неначе клавіші на фортепіані (Н.-Лев., IV, 1956, 66);
Покій фабриканта.. Дрейсігера.. Крісла й софа криті червоним, поручата в них з червоного дерева різьблені та цяцьковані (Л. Укр., IV, 1954, 233).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поручата — -чат, мн., заст. Поруччя, поручні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поручата — ПОРУЧА́ТА, ча́т, мн., заст. Поруччя, поручні. – Йдемо ми рядком через місток збоку попід поручатами, а дошки під нами ворушаться та вгинаються, неначе клавіші на фортепіані (І. Нечуй-Левицький); Покій фабриканта .. Дрейсігера .. Словник української мови у 20 томах