порябити

ПОРЯБИ́ТИ, и́ть, док., кого, що, розм.

Зробити рябим кого-, що-небудь.

Віспа одного хлопця мені порябила (Сл. Б. Грінченка);

* Образно. Дві сестри, тоненькі і сухенькі, Осінь ловлять в пелени над ставом .. Віспа порябила лиця жовті, Доброти у серці не роз'їла (І. Драч).

Значення в інших словниках

1. порябити — поряби́ти дієслово доконаного виду безос., розм.  Орфографічний словник української мови
2. порябити — -ить, док., перех., розм. Зробити рябим кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порябити — ПОРЯБИ́ТИ, и́ть, док., перех., розм. Зробити рябим кого-, що-небудь. Віспа одного хлопця мені порябила (Сл. Гр.); *Образно. Дві сестри, тоненькі і сухенькі, Осінь ловлять в пелени над ставом.. Віспа порябила лиця жовті, Доброти у серці не роз’їла (Драч, Поезії, 1967, 23).  Словник української мови в 11 томах
4. порябити — Порябити, -блю́, -биш гл. Сдѣлать рябымъ. Віспа одного хлопця мені порябила. Г. Барв.  Словник української мови Грінченка