порябити
ПОРЯБИ́ТИ, и́ть, док., кого, що, розм.
Зробити рябим кого-, що-небудь.
Віспа одного хлопця мені порябила (Сл. Б. Грінченка);
* Образно. Дві сестри, тоненькі і сухенькі, Осінь ловлять в пелени над ставом .. Віспа порябила лиця жовті, Доброти у серці не роз'їла (І. Драч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порябити — поряби́ти дієслово доконаного виду безос., розм. Орфографічний словник української мови
- порябити — -ить, док., перех., розм. Зробити рябим кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порябити — ПОРЯБИ́ТИ, и́ть, док., перех., розм. Зробити рябим кого-, що-небудь. Віспа одного хлопця мені порябила (Сл. Гр.); *Образно. Дві сестри, тоненькі і сухенькі, Осінь ловлять в пелени над ставом.. Віспа порябила лиця жовті, Доброти у серці не роз’їла (Драч, Поезії, 1967, 23). Словник української мови в 11 томах
- порябити — Порябити, -блю́, -биш гл. Сдѣлать рябымъ. Віспа одного хлопця мені порябила. Г. Барв. Словник української мови Грінченка