порябити
поряби́ти
дієслово доконаного виду
безос., розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порябити — -ить, док., перех., розм. Зробити рябим кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порябити — ПОРЯБИ́ТИ, и́ть, док., кого, що, розм. Зробити рябим кого-, що-небудь. Віспа одного хлопця мені порябила (Сл. Б. Грінченка); * Образно. Дві сестри, тоненькі і сухенькі, Осінь ловлять в пелени над ставом .. Віспа порябила лиця жовті, Доброти у серці не роз'їла (І. Драч). Словник української мови у 20 томах
- порябити — ПОРЯБИ́ТИ, и́ть, док., перех., розм. Зробити рябим кого-, що-небудь. Віспа одного хлопця мені порябила (Сл. Гр.); *Образно. Дві сестри, тоненькі і сухенькі, Осінь ловлять в пелени над ставом.. Віспа порябила лиця жовті, Доброти у серці не роз’їла (Драч, Поезії, 1967, 23). Словник української мови в 11 томах
- порябити — Порябити, -блю́, -биш гл. Сдѣлать рябымъ. Віспа одного хлопця мені порябила. Г. Барв. Словник української мови Грінченка