1. Словник української мови в 11 томах

порябити

ПОРЯБИ́ТИ, и́ть, док., перех., розм. Зробити рябим кого-, що-небудь.

Віспа одного хлопця мені порябила (Сл. Гр.);

*Образно. Дві сестри, тоненькі і сухенькі, Осінь ловлять в пелени над ставом.. Віспа порябила лиця жовті, Доброти у серці не роз’їла (Драч, Поезії, 1967, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порябити — поряби́ти дієслово доконаного виду безос., розм. Орфографічний словник української мови
  2. порябити — -ить, док., перех., розм. Зробити рябим кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порябити — ПОРЯБИ́ТИ, и́ть, док., кого, що, розм. Зробити рябим кого-, що-небудь. Віспа одного хлопця мені порябила (Сл. Б. Грінченка); * Образно. Дві сестри, тоненькі і сухенькі, Осінь ловлять в пелени над ставом .. Віспа порябила лиця жовті, Доброти у серці не роз'їла (І. Драч). Словник української мови у 20 томах
  4. порябити — Порябити, -блю́, -биш гл. Сдѣлать рябымъ. Віспа одного хлопця мені порябила. Г. Барв. Словник української мови Грінченка