порятуватися
ПОРЯТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся.
Док. до рятува́тися.
[Панса:] Бояться діти добру славу втратить, як порятуються. Невже се так? Життя порятувать – хіба ж се ганьба? (Леся Українка);
– Може, знадобилося виграти час, щоб жінки й діти встигли порятуватися (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)