порятуватися
ПОРЯТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся. Док. до рятува́тися.
[Панса:] Бояться діти добру славу втратить, як порятуються. Невже се так? Життя порятувать — хіба ж се ганьба? (Л. Укр., II, 1951, 463);
— Може, знадобилося виграти час, щоб жінки й діти встигли порятуватися (Ю. Янов., II, 1954, 124).
Словник української мови (СУМ-11)