поріг
ПОРІ́Г, ро́га, ч.
1. Дерев'яний брус, закріплений на підлозі під дверима; нижня частина одвірка.
Дух свіжої мамалиги приємно полоскотав йому нюх, коли він переступив поріг хати (М. Коцюбинський);
Від порога до самого стола прослався барвистий домотканий килимок (О. Гончар);
Газдиня увійшла до хати і стала коло порога (Г. Хоткевич);
Правдою цілий світ зійдеш, а неправдою – ані до порога! (прислів'я);
// Місце біля дверей в хаті або за дверима (знадвору звичайно вимощене цеглою, камінням тощо).
Там тебе ждуть – з двома дрючками, за дверима, на порозі (Номис);
На поріг вийшов дід в фуфайці наопашки і в калошах на босу ногу (Григорій Тютюнник);
// перен. У дверях.
Увіходить Йоганна.., стає на порозі і мовчки низько вклоняється гостям (Леся Українка);
// з означ., перен. Рідна домівка, оселя.
– Прощайте, рідні пороги, де походжали мої ноги! (І. Нечуй-Левицький);
– Я дуже радий, що познайомився з вами. Гадаю, ви не відмовитесь завітати й до мого порога (М. Руденко).
2. чого, перен. Початок, переддень чого-небудь.
[Ігуменя:] Вона ж у тебе молода, ще не то що не жила, а тілько збиралася жити. Господня воля на першому ступні, на порозі її життя стріла її гіркою долею (Панас Мирний);
Невже і в її маленьке серце постукалось кохання? Чи вона тільки дихає чарами любові, ще не знаючи її, як це буває на порозі юності? (М. Стельмах);
// Крайня межа чого-небудь.
Поріг дитинства вона вже переступила, не дитина (Іван Ле).
3. Кам'янисте поперечне підвищення дна, що порушує спокійну течію річки.
Коло острівця шуміла вода на порогах, темніла, неначе стежка, чорна гребля, а під самою крутою скелею стояв млин (І. Нечуй-Левицький);
Дніпро починав розбухати весняними водами. Ховалися пороги в хвилях, тільки страшний вир течії видно було на поверхні (Іван Ле);
* Образно. Якісь думки про щастя; якісь даремні надії, котрі її завжди дурили, розбивались об гострі пороги остогидлого життя та утрат, нужди та недостачі... (Панас Мирний);
* У порівн. Жита шуміли, як пороги, Схилялись колосом на путь, Що, як то мовиться, з дороги Вужеві нікуди звернуть (А. Малишко).
4. спец. Найменша величина, кількість чого-небудь або мінімальна сила, що робить можливим вияв певної ознаки або якості.
Ми вивчали вплив згаданих [фармакологічних] препаратів на процес збудження і різні види внутрішнього гальмування. Одночасно з'ясовували поріг дії речовини на кору головного мозку (з наук. літ.);
Поріг розрізнення сили світла дорівнює приблизно 1/100 (з навч. літ.).
(1) З поро́га – щойно зайшовши до якогось приміщення.
До милиць своїх Сашко ставиться насмішкувато, з якимось веселим презирством. Ось і зараз, влетівши в радіорубку, він з порога шпурляє обидві милиці аж у куток, наче хоче закинути їх на край світу (О. Гончар);
Ста́нути на порі́г (поро́зі) див. ста́нути²;
Ста́ти у две́рях (на две́рях, на порі́г, на поро́зі) див. става́ти.
△ (2) [Абсолю́тний] порі́г відчуття́ – мінімальна сила подразнення, що викликає ледве помітне відчуття.
Дослідникам вдалося точніше, ніж це було зроблено раніше, встановити абсолютні пороги зорових відчуттів, нижчі, ніж було прийнято в науковій літературі (з наук. літ.);
(3) Епідемі́чний (епідеміологі́чний) порі́г, мед. – визначений епідеміологами за спеціальною формулою середній показник захворюваності, перевищення якого протягом певного часу означає початок епідемії.
Розрахунок динамічних епідеміологічних порогів грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій є об'єктивним критерієм впровадження обмежувальних (а за необхідності і карантинних) заходів на певній території (з наук. літ.);
Як повідомляє Державна санітарно-епідеміологічна служба на всій території України показники захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції були нижчими від епідемічних порогів (із журн.);
(4) Порі́г чу́тності (чутли́вості) – найменша сила звуку певної частоти, яку здатне сприймати вухо людини.
Естрадні концерти, радіо, телебачення, рок, дискомузика привели до того, що гучність звучання тепер перевищує допустимий верхній поріг чутливості (з наук.-попул. літ.).
◇ (5) Висо́кі поро́ги чиї, в кого, для кого – неприступний хто-небудь для когось за своїм високим суспільним становищем; досить заможний, багатий і т. ін.
– Молодий, білявий, високий, тонкий і говорить дуже несміливо та тихо, – шепотіла Онися матері під самісіньким вухом, – але чорта з два: за дяка не піду; в нас високі пороги для дяків (І. Нечуй-Левицький);
Виставля́ти (виво́дити, вести́) / ви́ставити (ви́вести) за две́рі (за порі́г, рідко за воро́та) див. виставля́ти;
Відки́нути / відкида́ти з поро́га див. відкида́ти;
(6) До оста́ннього поро́га – до кінця життя, до смерті.
Що зроблять ці люди в житті? Що залишать за собою? Для чого живуть вони? Отак з дня на день, з року на рік, аж до останнього порога (Мирослав Ірчан);
І на порі́г не пуска́ти / не пусти́ти див. пуска́ти;
[І] на порі́г не ступи́ти див. ступа́ти;
[І] поро́га (порі́г) не переступа́ти / не переступи́ти див. переступа́ти;
(7) На поро́зі чого – безпосередньо перед приходом, настанням чого-небудь.
Приємно було лягти на лавці на спокійний спочинок на порозі нових гадок і інтересів, що принесе новий день (М. Грушевський);
Здавалось би, на порозі кожного нового століття, погортавши сторінки історії, людство мало б відповідно .. готуватись до подібних потрясінь, коригуючи, згідно з попереднім досвідом, і свої дії, і політику (Б. Олійник); На порозі третього тисячоліття природоохоронна робота стає якісно іншою. Нині чи не головне завдання – навчитися підтримувати рівновагу в екосистемах (із журн.);
Не пуска́ти / не пусти́ти на порі́г див. пуска́ти;
(8) Оббива́ння поро́гів (д) див. оббива́ти;
(9) Оббива́ти порі́г (д) див. оббива́ти;
Оббива́ти поро́ги див. оббива́ти;
(10) Обби́ти поро́ги (д) див. оббива́ти;
Обтира́ти / обте́рти поро́ги див. обтира́ти;
(11) Обчо́вгувати поро́ги (д) див. оббива́ти;
Переступа́ти / переступи́ти [че́рез] порі́г див. переступа́ти;
(12) Переступа́ти поро́ги (д) див. переступа́ти;
Плю́нути че́рез порі́г див. плю́нути;
Пока́зувати / показа́ти порі́г (доро́гу [да́лі], одві́рок, одві́рка, шлях і т. ін.) див. пока́зувати;
Пооббива́ти поро́ги див. пооббива́ти;
Пуска́ти / пусти́ти на порі́г див. пуска́ти;
(13) [Ті́льки] до поро́га – поки хтось удома, поки є в хаті.
Сумно було Дмитрикові, жалко недужої мами, але тільки до сінешнього порога (М. Коцюбинський);
Вірна баба до порога, а пес до першого ласого шматка... (В. Кучер);
(14) Ті́льки за порі́г хто – одразу, як хтось вийде (вийшов) з хати, з дому.
Тільки я за поріг, а моя пані вже на моїй канапці, та ще й з ногами! З комфортом, нема що казати! (Леся Українка);
Івась тілько за поріг, – де його і смуток дівся, куди і сльози заховалися (Панас Мирний);
(15) Ті́льки на по́ріг – як хтось зайде, зайшов до хати.
Тільки на поріг – так і в зуби пиріг (приказка);
Топта́ти поро́ги див. топта́ти;
Че́рез порі́г не перела́зити див. перела́зити.
Словник української мови (СУМ-20)