порід
ПО́РІ́Д, по́ро́ду, ч., діал.
Пологи.
У Рифки родився син. Порід був дуже тяжкий (І. Франко);
[Ізоген:] Під час породу, звісно, ллється кров і рветься крик (Леся Українка);
Наближався порід – і думи о життю [про життя] відганяли думи о смерті (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)