порід
ПО́РІ́Д, по́ро́ду, ч., діал. Пологи.
У Рифки родився син. Порід був дуже тяжкий (Фр., VIII, 1952, 391);
[Ізоген:] Під час породу, звісно, ллється кров і рветься крик (Л. Укр., III, 1952, 296);
Наближався порід — і думи о життю [про життя] відганяли думи о смерті (Хотк., II, 1966, 295).
Словник української мови (СУМ-11)