поріг

ПОРІ́Г, ро́га, ч.

1. Дерев'яний брус, закріплений на підлозі під дверима; нижня частина одвірка.

Дух свіжої мамалиги приємно полоскотав йому нюх, коли він переступив поріг хати (М. Коцюбинський);

Від порога до самого стола прослався барвистий домотканий килимок (О. Гончар);

Газдиня увійшла до хати і стала коло порога (Г. Хоткевич);

Правдою цілий світ зійдеш, а неправдою – ані до порога! (прислів'я);

// Місце біля дверей в хаті або за дверима (знадвору звичайно вимощене цеглою, камінням тощо).

Там тебе ждуть – з двома дрючками, за дверима, на порозі (Номис);

На поріг вийшов дід в фуфайці наопашки і в калошах на босу ногу (Григорій Тютюнник);

// перен. У дверях.

Увіходить Йоганна.., стає на порозі і мовчки низько вклоняється гостям (Леся Українка);

// з означ., перен. Рідна домівка, оселя.

– Прощайте, рідні пороги, де походжали мої ноги! (І. Нечуй-Левицький);

– Я дуже радий, що познайомився з вами. Гадаю, ви не відмовитесь завітати й до мого порога (М. Руденко).

2. чого, перен. Початок, переддень чого-небудь.

[Ігуменя:] Вона ж у тебе молода, ще не то що не жила, а тілько збиралася жити. Господня воля на першому ступні, на порозі її життя стріла її гіркою долею (Панас Мирний);

Невже і в її маленьке серце постукалось кохання? Чи вона тільки дихає чарами любові, ще не знаючи її, як це буває на порозі юності? (М. Стельмах);

// Крайня межа чого-небудь.

Поріг дитинства вона вже переступила, не дитина (Іван Ле).

3. Кам'янисте поперечне підвищення дна, що порушує спокійну течію річки.

Коло острівця шуміла вода на порогах, темніла, неначе стежка, чорна гребля, а під самою крутою скелею стояв млин (І. Нечуй-Левицький);

Дніпро починав розбухати весняними водами. Ховалися пороги в хвилях, тільки страшний вир течії видно було на поверхні (Іван Ле);

* Образно. Якісь думки про щастя; якісь даремні надії, котрі її завжди дурили, розбивались об гострі пороги остогидлого життя та утрат, нужди та недостачі... (Панас Мирний);

* У порівн. Жита шуміли, як пороги, Схилялись колосом на путь, Що, як то мовиться, з дороги Вужеві нікуди звернуть (А. Малишко).

4. спец. Найменша величина, кількість чого-небудь або мінімальна сила, що робить можливим вияв певної ознаки або якості.

Ми вивчали вплив згаданих [фармакологічних] препаратів на процес збудження і різні види внутрішнього гальмування. Одночасно з'ясовували поріг дії речовини на кору головного мозку (з наук. літ.);

Поріг розрізнення сили світла дорівнює приблизно 1/100 (з навч. літ.).

(1) З поро́га – щойно зайшовши до якогось приміщення.

До милиць своїх Сашко ставиться насмішкувато, з якимось веселим презирством. Ось і зараз, влетівши в радіорубку, він з порога шпурляє обидві милиці аж у куток, наче хоче закинути їх на край світу (О. Гончар);

Ста́нути на порі́г (поро́зі) див. ста́нути²;

Ста́ти у две́рях (на две́рях, на порі́г, на поро́зі) див. става́ти.

△ (2) [Абсолю́тний] порі́г відчуття́ – мінімальна сила подразнення, що викликає ледве помітне відчуття.

Дослідникам вдалося точніше, ніж це було зроблено раніше, встановити абсолютні пороги зорових відчуттів, нижчі, ніж було прийнято в науковій літературі (з наук. літ.);

(3) Епідемі́чний (епідеміологі́чний) порі́г, мед. – визначений епідеміологами за спеціальною формулою середній показник захворюваності, перевищення якого протягом певного часу означає початок епідемії.

Розрахунок динамічних епідеміологічних порогів грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій є об'єктивним критерієм впровадження обмежувальних (а за необхідності і карантинних) заходів на певній території (з наук. літ.);

Як повідомляє Державна санітарно-епідеміологічна служба на всій території України показники захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції були нижчими від епідемічних порогів (із журн.);

(4) Порі́г чу́тності (чутли́вості) – найменша сила звуку певної частоти, яку здатне сприймати вухо людини.

Естрадні концерти, радіо, телебачення, рок, дискомузика привели до того, що гучність звучання тепер перевищує допустимий верхній поріг чутливості (з наук.-попул. літ.).

◇ (5) Висо́кі поро́ги чиї, в кого, для кого – неприступний хто-небудь для когось за своїм високим суспільним становищем; досить заможний, багатий і т. ін.

– Молодий, білявий, високий, тонкий і говорить дуже несміливо та тихо, – шепотіла Онися матері під самісіньким вухом, – але чорта з два: за дяка не піду; в нас високі пороги для дяків (І. Нечуй-Левицький);

Виставля́ти (виво́дити, вести́) / ви́ставити (ви́вести) за две́рі (за порі́г, рідко за воро́та) див. виставля́ти;

Відки́нути / відкида́ти з поро́га див. відкида́ти;

(6) До оста́ннього поро́га – до кінця життя, до смерті.

Що зроблять ці люди в житті? Що залишать за собою? Для чого живуть вони? Отак з дня на день, з року на рік, аж до останнього порога (Мирослав Ірчан);

І на порі́г не пуска́ти / не пусти́ти див. пуска́ти;

[І] на порі́г не ступи́ти див. ступа́ти;

[І] поро́га (порі́г) не переступа́ти / не переступи́ти див. переступа́ти;

(7) На поро́зі чого – безпосередньо перед приходом, настанням чого-небудь.

Приємно було лягти на лавці на спокійний спочинок на порозі нових гадок і інтересів, що принесе новий день (М. Грушевський);

Здавалось би, на порозі кожного нового століття, погортавши сторінки історії, людство мало б відповідно .. готуватись до подібних потрясінь, коригуючи, згідно з попереднім досвідом, і свої дії, і політику (Б. Олійник); На порозі третього тисячоліття природоохоронна робота стає якісно іншою. Нині чи не головне завдання – навчитися підтримувати рівновагу в екосистемах (із журн.);

Не пуска́ти / не пусти́ти на порі́г див. пуска́ти;

(8) Оббива́ння поро́гів (д) див. оббива́ти;

(9) Оббива́ти порі́г (д) див. оббива́ти;

Оббива́ти поро́ги див. оббива́ти;

(10) Обби́ти поро́ги (д) див. оббива́ти;

Обтира́ти / обте́рти поро́ги див. обтира́ти;

(11) Обчо́вгувати поро́ги (д) див. оббива́ти;

Переступа́ти / переступи́ти [че́рез] порі́г див. переступа́ти;

(12) Переступа́ти поро́ги (д) див. переступа́ти;

Плю́нути че́рез порі́г див. плю́нути;

Пока́зувати / показа́ти порі́г (доро́гу [да́лі], одві́рок, одві́рка, шлях і т. ін.) див. пока́зувати;

Пооббива́ти поро́ги див. пооббива́ти;

Пуска́ти / пусти́ти на порі́г див. пуска́ти;

(13) [Ті́льки] до поро́га – поки хтось удома, поки є в хаті.

Сумно було Дмитрикові, жалко недужої мами, але тільки до сінешнього порога (М. Коцюбинський);

Вірна баба до порога, а пес до першого ласого шматка... (В. Кучер);

(14) Ті́льки за порі́г хто – одразу, як хтось вийде (вийшов) з хати, з дому.

Тільки я за поріг, а моя пані вже на моїй канапці, та ще й з ногами! З комфортом, нема що казати! (Леся Українка);

Івась тілько за поріг, – де його і смуток дівся, куди і сльози заховалися (Панас Мирний);

(15) Ті́льки на по́ріг – як хтось зайде, зайшов до хати.

Тільки на поріг – так і в зуби пиріг (приказка);

Топта́ти поро́ги див. топта́ти;

Че́рез порі́г не перела́зити див. перела́зити.