поріднення

ПОРІ́ДНЕННЯ, я, с.

Дія за знач. порідни́ти і порідни́тися.

“Дарма, є якась серед них і моя!” казав собі [хлопець], розуміючи під цим дуже приємне – не зараз, звичайно, в перспективі – поріднення через дочку з якоюсь багатою і взагалі імпозантною родиною (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. поріднення — порі́днення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. поріднення — -я, с. Дія за знач. поріднити і поріднитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поріднення — ПОРІ́ДНЕННЯ, я, с. Дія за знач. порідни́ти і порідни́тися. «Дарма, є якась серед них і моя!» казав собі [хлопець], розуміючи під цим дуже приємне — не зараз, звичайно, в перспективі — поріднення через дочку з якоюсь багатою і взагалі імпозантною родиною (Головко, II, 1957, 410).  Словник української мови в 11 томах