поріднення
ПОРІ́ДНЕННЯ, я, с. Дія за знач. порідни́ти і порідни́тися.
«Дарма, є якась серед них і моя!» казав собі [хлопець], розуміючи під цим дуже приємне — не зараз, звичайно, в перспективі — поріднення через дочку з якоюсь багатою і взагалі імпозантною родиною (Головко, II, 1957, 410).
Словник української мови (СУМ-11)