поріділий

ПОРІДІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до поріді́ти.

Його пильний погляд враз схопив і набряки під очима, і поріділе волосся над високим “сократівським” чолом, і дрібні зморшки на вилицях (З. Тулуб);

Трудове козацтво не захотіло визнати Врангеля своїм вождем, не побажало йти поповнювати його поріділі в боях частини (О. Гончар);

// у знач. прикм.

Крізь поріділий туман уже просвічувало сонце (О. Гуреїв);

Лівий фланг захищав один поріділий обезкровлений взвод (Ю. Бедзик).

Значення в інших словниках

1. поріділий — поріді́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поріділий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до порідіти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поріділий — ПОРІДІ́ЛИЙ, ПРОРІДІ́ЛИЙ, ПРОРІ́ДЖЕНИЙ, ОБРІДІ́ЛИЙ розм. Лівий фланг захищав один поріділий обезкровлений взвод (Ю. Бедзик); Над проріділими лісами підіймалась і темно-синіми клаптями розповзалась підворушена ніч (М. Стельмах); Широкою польовою дорогою..  Словник синонімів української мови
4. поріділий — ПОРІДІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до поріді́ти. Його пильний погляд враз схопив і набряки під очима, і поріділе волосся над високим «сократівським» чолом, і дрібні зморшки на вилицях (Тулуб, В степу..  Словник української мови в 11 томах