порішення
ПОРІ́ШЕННЯ, я, с., розм., зах.
Дія за знач. поріша́ти¹ 1.
Приноровлюючись до рішення управи радикальної партії в 1912, створив я адвокатську канцелярію в Снятині (Марко Черемшина);
– Я не маю права мішатись відтепер у ваші порішення (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)