посвідчувач
ПОСВІ́ДЧУВАЧ, а, ч., юр.
Те саме, що посві́дник.
Посвідчувач запевнив, що він [Климов] весь час був дома, нікуди не їздив, що він не здатний убивати, що це сердечна людина. Що це непорозуміння якесь (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)