посесорша
ПОСЕ́СОРША, і, ж., заст., розм.
Дружина посесора.
– А де твій чоловік? – спитав Микола в посесорші (І. Нечуй-Левицький);
[Вівдя:] Я вже й не знаю, до кого мені її й прирівняти? По розмові, хіба до попівен, по одежі – до посесорші (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)